Зробили благу справу
Гарні слова надовго залиш
аються у пам’яті людей, а гарні справи живуть у пам'яті не одного покоління, бо мають якусь особливу вагу. Такою вагомою і особливою виявилася справа школярів Мирогощанської ЗОШ, які взялися розшукати та впорядкувати могилу Івана Верховця – останнього лірника Рівненщини та Волині. На перший погляд, зовсім непомітний сліпий лірник, що мандрував дорогами нашого краю, ніс силу слова, силу ліри, що кликали до боротьби за волю. У свій час ще Тарас Шевченко саме кобзарів і лірників називав будителями нації. Мав у великій пошані цих людей.
Лірник І. Верховець проживав у с. Мокре, і хоча його могила заросла-загубилася у гущавині, знайшлися небайдужі, які допомогли школярам розшукати її. Тож усі гуртом взялися до справи. Працювали довго. Закінчивши справу, самі дивувалися, скільки було зроблено. Стомлені, але задоволені поверталися діти, серцем відчували, що здійснили благу справу. Коли запитали у дев’ятикласників, що додавало їм наснаги працювати, діти відповіли:
- Ми добре розуміємо, що історія тут, поряд з нами, вона жива, треба лише зберегти її.
До речі, мирогощанським школярам прізвище Верховець уже знайоме, адже в 2015 році учениця Ніколюк Марія (вч. Посільський В. О.) на районному конкурсі шкільних екскурсоводів презентувала матеріал про цього лірника і здобула перемогу. А учень Посільський Дмитро разом зі своїм науковим керівником Мелех Н. І. два роки поспіль ( 2013-2014рр.) у Рівному представляли дослідницьку роботу «Лірник І. Верховець: повернення із забуття» у Малій академії наук. А Київський інститут всесвітньої історії та українознавства у 2013 році визнав її кращою серед учнівських науково- дослідницьких робіт.
