Мирогощанська громада в межах освітньої програми «Інтегроване просторове планування для об’єднаних територіальних громад» приймала участь в рамках міжнародної навчальної поїздки в Скандинавію
З 2 по 8 грудня 2018 року Мирогощанська громада в межах освітньої програми «Інтегроване просторове планування для об’єднаних територіальних громад» приймала участь в рамках міжнародної навчальної поїздки в Скандинавію. Протягом тижня було заплановано відвідання місцевих муніципалітетів у регіоні Сколе (Швеція), Столичного регіону та Zealand (Данія).
Візити відповідали наступним тематикам:
- інструменти землеустрою та просторового планування в рамках політики муніципального та регіонального розвитку;
- стале сільське господарство, місцева біо-економіка та підтримка місцевих харчових систем;
- адаптація механізмів місцевого управління до змін у наданні послуг загального інтересу в контексті реформи місцевого самоврядування в Данії;
- функціонування комунальних об`єктів та центрів.
Другий день навчальної поїздки до Швеції та Данії, виявився по справжньому робочим та насиченим. Розпочався з візиту до лабораторії STPLN в місті Мальме, яке вразило кількістю різних майстерень, тематичних просторів та огляду інноваційних проектів містобудівного розвитку (там зустрічаються активні представники громади, працюють над проектами та грантами на волонтерських засадах.). Наступним був університет Мальме, який знаходяться в районі Західна гавань міста Мальме у Швеції. Також відбувся візит до округу Sofielund. Після чого мали за честь послухати таких спікерів як Hanne Romanus - керівник департаменту просторового планування регіону Skane Швеція , Олофа Моена - професора Гетеборзького Університету, одного з кращих фахівців Швеції в сфері логістики, Веронікою Гофман - представником муніципалітету Мальме, яка розкрила тему проектів містобудівного розвитку та показала шляхи як муніципалітет може сприяти залученню багатьох зацікавлених сторін та збалансувати інтереси державних і приватних суб'єктів.
Ознайомились з цікавою моделлю закупівель та доставки їжі у соц.заклади.
Також наприкінці дня поспілкувались з викладачами Університету Мальме, спільно з якими підвели підсумки дня, та спробували створити банк ідей для наших громад, який домовились поповнювати кожного дня навчального візиту.
Протягом дня були цікаві зустрічі, де презентувалися іноваційні проекти містобудівного розвитку, територіальне врядування та стале землекористування у Швеції, огляд стратегії регіонального розвитку та її зв`язків з муніципальною практикою. Багато вражень, хочеться все це втілити у нашій громаді. Але кожна тема важлива та потребує окремої уваги, тому буде озвучена кожна в окремому пості.
Найбільше вразило те, що при населенні 301 тис. чол. у місті Мальме немає заторів. Адже практично всі їздять на велосипедах.
Уже на третій день мали змогу побачити не лише упорядковану інфраструктуру містечок і сіл цієї країни, але й познайомитись із напрацюваннями місцевих науковців та громадських ініціатив.
04.12.2018 - візит у селище Rostonga, яке знаходиться в регіоні Сколе (Швеція), яке є яскравим прикладом згуртованості населення у вирішенні власних проблем. Метою візиту було ознайомлення з досвідом реалізації периферійних та малонаселених сільських поселень через громадські ініціативи. Цікаві рішення, які були втілені в даному селі, пов`язані із відсутністю зв’язності, зменшенням фінансування державних установ (шкіл, громадських центрів) через призму діяльності місцевої компанії з розвитку. Також ознайомилися з форматом Еко-поселення в Ростанге та шляхами вирішення питаннь з інтеграцією біженців.
Село Rostonga знаходиться на відстані 70 км від міста, проживає 900 мешканців. В 1961 році в селі Rostonga закрилася залізнична станція та перестали ходити потяги. Це був один з викликів не на користь бажаючим жити у сільської місцевості. Закриваються школи, магазини, зменшення кількості населення.. В цей час муніципалітет (місцевий орган влади) вирішував шляхи виходу з ситуації, але й громада мобілізувала всі свої зусиллям. Було створено за ініціативою громадян дві організації - громадська організація «Rostonga разом!», яка шукала додаткові шляхи розвитку для того щоб вижити у цьому селі (в цьому регіоні основний напрямок це туризм), а також місцевою громадою було створено девелоперську компанію, де інвесторами були самі жителі. Вони викупати старі будівлі та створювали там об’єкти , які будуть сприяти розвитку села. Цікаво те, що на меті ця комерційна девелоперська компанія в першу чергу має реалізацію проектів, які направлені на розвиток села, а не отримання прибутку. Як приклад,
- міні-музей ( на фото чорні стіни);
- центр по роботі з переселенцями - коли ми його відвідали, то там проходило заняття з вивчення шведської мови з жителями Сирії та Афганістану;
- креативна сауна на колесах ;
-програми для переселенців, залучення їх до місцевих ініціатив;
- створення організації, яка генерує кошти на вирішення соціальних потреб. Умовою є те, що інвесторами є місцеві бізнесмени, жителі. Вони одноразово здали кошти (від 100 до 1000 евро), кошти їм не повертаються, але вони мають право голосу при голосуванні у визначенні проекта, на які ці кошти будуть витрачені;
- еко-поселення.
В селі однотипні будиночки, без парканів, чисті вуличці, островці безпеки.
Продовжилось навчання в муніципалітеті Lejre (Данія), де розглядалось питання щодо просторового планування та практики землекористування в мерії Lejre.
Завершальною була поїздка до симбіозного центру Данії міста Kalundborg ( місто і порт Данії на західному березі острова Зеландія). Ну просто нереальний симбіоз між підприємствами міста. Датчани та шведи, народ, який все продумує наперед, я захоплююся ними. Ми відвідали данський промисловий симбіоз, так звана колаборація бізнесу. Що це значить? Є група підприємств, які займаються різними видами діяльності, відходи одного підприємства стають ресурсом для іншого. Симбіоз є комунальним підприємством та виступає посередником між ними. Так внаслідок переробки твердих побутових відходів отримують біогаз, який наближують до природного, та в результаті забезпечують опалення підприємств на цій території та міста.
Підприємство, яке використовує деревину зобов'язане висадити її . Стічна вода проходить декілька етапів очистки та використовується 7-8 разів для технологічних потреб. Вони дуже бережно відносяться до природи, та раціонально використовують природні ресурси. Вони займаються цим 50 років. Внаслідок такої колаборації, тобто співпраці вони зуміли зменшити викиди СО2 в атмосферу на 40%.
Початковим мотивом для організації такої системи було бажання підприємців знизити собівартість продукції за рахунок використання відходів і отримувати більше прибутку. Бізнес та муніципалітет отримали 24 млн прибутку.
До побачення, Скандинавія! Доброго ранку, Україно!
Так хочеться, щоб все вийшло, щоб ти стала такою, як Швеція чи Данія...
Коли подорожуєш - це інші враження, а коли це робоча поїздка, де показують "нутро" системи, ту нерушиму зв'язку державного, регіонального і місцевого рівня влади, які з точністю і якістю швейцарського годинника, працюють на одну ціль - життя кожного, а значить і країни повинно стати кращим і зручним. Вражає гармонія ...в поєднанні минулого з сучасною, майже космічною архітектурою та індустріями, в підходах до відродження і розвитку власного села чи міста, ЛОГІСТИКА в усьому (транспорт, виробничі процеси, зменшення CO2, там де здавалося б це неможливо, сортування сміття).
Але найбільше вражає і захоплює - їх СВІДОМІСТЬ... і вміння взаємоДІЯТИ !!!!
Саме ДІЯТИ, взаємно і всім, визначити бачення своєї громади, себе в ній і ДІЯТИ - не розкидати сміття, не критикувати того, хто робить, а спробувати зробити краще...
