Дитина – свідок домашнього насильства – має бути почутою та захищеною!
Дитина – свідок домашнього насильства – має бути почутою та захищеною!
Досить часто дитина є свідком домашнього насильства, що є травмуючою ситуацією. Але не завжди поліція та інші інституції звертають на це належну увагу.
Концепція «дитина-свідок = дитина, постраждала від домашнього насильства» введена в українське законодавство з набранням чинності у 2018 році Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». У статті 1-й якого закарбовано: «дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі – постраждала дитина), – особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства».
Також, показове рішення Європейського суду з прав людини у справі «Єремія проти Республіки Молдова» говорить про те, що в разі, якщо дитина спостерігає систематичне насильство по відношенню до одного зі своїх батьків з боку другого, вона сама є жертвою насильства і має право на захист з боку держави.
І в більшості випадків, якщо в сім’ї має місце домашнє насильство, як мінімум одна дитина є його свідком, тому повинна бути ідентифікована як постраждала, навіть якщо не вона звернулася до поліції, а її мати чи інші особи.
Адже діти, які є свідками насильства в сім’ї, нарівні із жертвами, також отримують важку психологічну травму. Крім того, діти наражаються на більшу небезпеку стати жертвою насильства або зневаги, якщо вони живуть в ситуації насильства. Також перенесений у дитинстві досвід домашнього насильства чинить негативний вплив на майбутнє життя дитини. Діти – свідки насильства більш схильні до ризику щодо цілого ряду емоційних і поведінкових проблем, включаючи тривогу, депресію, погані успіхи в школі, низьку самооцінку, непослух, нічні кошмари і скарги на фізичне здоров’я.
Якщо доросла постраждала особа відмовляється писати заяву на кривдника – а це її право – адміністративний протокол на кривдника не складається. Однак якщо були діти – свідки домашнього насильства, які фактично є постраждалими від насильства психологічного, адміністративний протокол має складатися за цим фактом.
Для захисту прав дитини, стосовно якої вчинено домашнє насильство, необхідно звертатися до таких державних органів та служб:
- підрозділів органів Національної поліції України;
- служби у справах дітей виконавчого комітету Мирогощанської сільської ради
Тел. 0950408075 Тетяна КОТОВСЬКА;
- органів опіки та піклування;
- органів управління освітою, навчальних закладів, установ;
- органів охорони здоров'я, установ та закладів охорони здоров'я.
Гарячі лінії з питань запобігання та протидії домашньому насильству:
- гаряча лінія поліції - 0 800 500 202, виклик патруля – 102;
- 1547 - урядова гаряча лінія для осіб, які постраждали від домашнього насильства (цілодобово, безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів);
- 116 123 (для мобільних телефонів) або 0 800 500 335 (для стаціонарних та мобільних телефонів) - національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації;
- 116 111 (для мобільних телефонів) або 0 800 500 225 (для стаціонарних та мобільних телефонів) - національна гаряча лінія для дітей та молоді;
- 0 800 213 103 - гаряча лінія системи безоплатної правової допомоги (цілодобово, безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів);
- муніципальна гаряча лінія - (048) 73 73 103.
Дитина вправі особисто звернутися за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, а також кол-центру.
