Платники Дубенського району сплатили до бюджету майже 90 млн грн єдиного податку
Платники Дубенського району сплатили до бюджету майже 90 млн грн єдиного податку
Платники податків Дубенського району, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, за девять місяців 2023 року сплатили до місцевих бюджетів 89,8 млн гривень єдиного податку. Слід відзначити, що місцеві громади Дубенщини з початку поточного року отримали від спрощенців на 6,4 млн гривень більше проти аналогічного періоду минулого року.
Відтак, надходження податку до місцевих бюджетів від представників спрощеної системи оподаткування, розподілені таким чином: найбільша бюджетна частка належить фізичним особам – підприємцям, які сплатили понад 67,1 млн гривень єдиного податку.
Від юридичних осіб – спрощенців територіальні громади краю отримали понад 7,1 млн гривень податкових надходжень. Від сільськогосподарських товаровиробників четвертої групи надійшло 15,6 млн гривень.
Суб’єкти господарювання продовжують сумлінно перераховувати податки, підтримуючи нашу державу у складний воєнний час. Сумліно сплачуючи єдиний податок до місцевих бюджетів, тим самим платники забезпечують життєдіяльність територіальних громад. На діючий бізнес сьогодні лягає велика відповідальність – бути захисником економічної стабільності рідного краю та держави, забезпечувати їх фінансову спроможність. Адже кожен своєчасно та в повному обсязі сплачений податковий платіж – це посильний внесок суб’єктів підприємництва у перемогу нашої країни над агрессором.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Щодо надсилання податкової вимоги та відомості, які вона повинна містити
Головне управління ДПС у Рівненській області інформує, що відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн)..
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Поточні рахунки відкриті для власних потреб не можна використовувати в підприємницькій діяльності
Головне управління ДПС у Рівненській області інформує, що для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності, фізичні особи – підприємці не можуть використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються ними для власних потреб.
ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Водночас частиною першою ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлено, що, зокрема, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат суб’єктами господарювання, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Фізичні особи - підприємці несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати податків і зборів, а також за своєчасність подання податкових декларацій. Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Коли необхідно перереєструвати ПРРО
Головне управління ДПС у Рівненській області повідомляє, що відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».
При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).
Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.
Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.
Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
