КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ
Сьогодні чимало злочинів вчиняються неповнолітніми, до того ж, правопорушниками стають дедалі молодші особи. Багато хто вважає, що неповнолітньому ніщо не загрожує та він зможе уникнути відповідальності.
Так, кримінальній відповідальності підлягають усі, кому до вчинення злочину виповнилося 16 років. За найтяжчі злочини (вбивство, крадіжка, пограбування, злісне хуліганство тощо) відповідальність настає з 14 років.
До особи, яка вчинила у віці до вісімнадцяти років злочин, що не становить великої суспільної небезпеки, якщо буде визнано що її виправлення можливе без застосування кримінального покарання, а також до особи, яка до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене цим Кодексом Суд може застосувати примусові заходи виховного характеру, які не є кримінальним покаранням.
Якщо суспільно небезпечне діяння вчинила дитина, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, її дії все одно підлягають певній відповідальності. Категорію таких справ розглядає суд, за рішенням якого винного, що не досяг відповідно чотирнадцятирічного віку можна піддати примусовим заходам виховного характеру. Зокрема обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; передача неповнолітнього під нагляд батьків, осіб, які їх заміняють, педагогічного чи трудового колективу, окремих громадян на їх прохання; покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти чи заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків; направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи.
Протиправна поведінка підлітків пов'язана насамперед з особливостями їхньої психіки (підвищена навіюваність, не сформованість життєвих орієнтацій, юнацький негативізм, наслідування). Більшість неповнолітніх осіб, які вчинили злочини (фактично кожний другий) - це особи, позбавленні належного догляду та контролю дорослих. Через свою незрілість, невміння самостійно організувати власне дозвілля, вони піддаються сумнівним захопленням, погано вчаться, порушують дисципліну.
Відповідальність щодо виховання дітей покладена на обох батьків, незалежно від того проживають вони разом чи окремо, оскільки обов’язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох з них. Тому неналежне виховання малолітнього – це правопорушення батьків і, як наслідок, настання відповідальності. Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.
