Первинна реєстрація РРО
Первинна реєстрація РРО
Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує, що відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) що включені до Державного реєстру РРО (далі – Реєстр РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями (далі – Положення) визначено, що Реєстр РРО – перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва (далі – моделі), які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Пунктом 2 Положення встановлено, що Реєстр РРО складається з двох частин, які містять:
перша – перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в контролюючих органах;
друга – перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився.
Такі моделі повторно включаються до першої частини Реєстру РРО в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.
Строк первинної реєстрації моделі – граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в контролюючих органах конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (п.п. 2 п. 4 Положення).
Згідно з п. 2 глави 2 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.
Враховуючи викладене, первинна реєстрація РРО в контролюючому органі означає, що реєстрація цього РРО здійснюється вперше. Первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО, що містяться у першій частині Реєстру РРО та раніше не були зареєстровані, тобто які не експлуатувалися (нові).
Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, містить друга частина Реєстру РРО. Модель (модифікація) РРО, що знаходиться в другій частині Реєстру РРО, може використовуватись (експлуатуватись) його власником (орендарем) до закінчення семирічного з моменту введення в експлуатацію але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби такого РРО, встановленого Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30 листопада 1999 року № 11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2000 за № 133/4354.
Отже, якщо РРО на момент його придбання (взяття в оренду) суб’єктом господарювання, знаходиться у другій частині Реєстру РРО, то такий РРО не підлягає реєстрації в контролюючих органах.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Про подання податкової декларації з рентної плати при отриманні суб’єктом оподаткування дозволу на спеціальне використання води
Головне управління ДПС у Рівненській області інформує, що відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води, зокрема, є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Частиною першою ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за спеціальне використання води відповідно до п. 257.1 ст. 257 ПК дорівнює календарному кварталу.
Водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема, рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Враховуючи положення п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ та п. 63.3 ст. 63 ПКУ, платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додаток з рентної плати за спеціальне використання води – за місцезнаходженням водних об’єктів (основним або неосновним місцем обліку).
Таким чином, податкова декларація з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) вперше подається суб’єктом господарювання, що отримав дозвіл на спеціальне водокористування, за календарний квартал, в якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того здійснювалася чи ні господарська діяльність).Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
До місцевих бюджетів Дубенського району надійшло понад 12 мільйонів гривень податку на нерухоме майно
За чотири місяці цього року платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, перерахували до місцевих бюджетів Дубенщини 12,3 млн гривень. Це на 4,7 млн гривень, або на 61,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
З загальної суми надходжень фізичні особи сплатили 4,3 млн гривень цього податку, що на 1,7 млн гривень більше, ніж торік.
Власники нерухомості – юридичні особи спрямували на розвиток місцевих територіальних громад 8 млн гривень податку на нерухоме майно. Це перевищило надходження січня-квітня 2023 року на 3 млн гривень.
Нагадуємо, що за об’єкти житлової нерухомості податок для фізичних осіб розраховується за площу, що перевищує для квартир – 60 кв. метрів, житлових будинків – 120 кв. метрів, різних типів житлової нерухомості, в тому числі їх часток – 180 кв. метрів.
Звертаємо увагу, що за наявності у власності платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
На захист довкілля платники Дубенщини перерахували 678 тис грн екологічного податку
За січень-квітень 2024 року для захисту довкілля суб’єкти господарювання Дубенського району перерахували до зведеного бюджету 678 тис гривень екологічного податку.
Із цієї суми 305 тис гривень надійшло до державного бюджету та 373 тис гривень - зараховано до спеціального фонду місцевого бюджету.
Нагадаємо, що екологічний податок сплачується за обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, скидаються безпосередньо у водні об'єкти, за розміщення відходів, а також за радіоактивні відходи, що утворюються внаслідок діяльності або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк та за обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
