За використання водних ресурсів краю платники Рівненщини сплатили 16 мільйонів гривень
За використання водних ресурсів краю платники Рівненщини сплатили 16 мільйонів гривень
За чотири місяці поточного року платники Рівненщини сплатили до зведеного бюджету 16 млн грн рентної плати за спеціальне використання води, що на 2,2 млн грн більше, ніж за відповідний період 2023 року.
При цьому, до державного бюджету надійшло 8,8 млн грн (+ 1,2 млн грн до січня-квтня 2023 року). Місцеві скарбниці отримали 7,2 млн грн цього платежу (+ 1,0 млн грн до 2023 року).
Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує, що відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.
Чи можуть підприємства споживчої кооперації при здійсненні діяльності на території села та сільськогосподарські товаровиробники, які використовують продукцію власного виробництва, здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій?
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Постанова № 1336), затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік № 1336).
Згідно з п. 4 Переліку № 1336 підприємства споживчої кооперації при здійсненні роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, селища а також сільськогосподарські товаровиробники, які використовують продукцію власного виробництва, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема для роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, селища що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
При цьому, відповідно до п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями у разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або ПРРО та проводити розрахунки із застосовуванням РРО та/або ПРРО.
Працівник не може бути допущеним до роботи без укладення трудового договору
Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує платникам податків, що статтею 24 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника або уповноваженого органу та без подання до органу податкової служби Повідомлення про прийняття працівника на роботу.
Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства чи фізична особа - роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП)
Роботодавець, який приймає на роботу працівника, зобов’язаний виконати певні кроки для його офіційного працевлаштування:
- укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України; форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 № 260);
- оформити наказ (розпорядження) про прийняття на роботу (типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489);
- повідомити ДПС про прийняття на роботу (постанова КМУ від 17.06.2015 № 413).
Під час виплати заробітної плати роботодавець зобов’язаний з нарахованої зарплати утримати та перерахувати до бюджету: 18 % податку на доходи фізичних осіб, 1,5 % військового збору, а також сплатити 22 % єдиного соціального внеску.
