Листвинське городище
На зелених пагорбах і маловничих долинах, у буянні садів потопають чепурні будинки жителів села Листвина. Ця живописна місцевість з давніх-давен привертала до себе увагу людей, з незапам'ятних часів тут селились різні племена. Колись тут було одне з найбільших городищ на Волині. У 1972 році археолог Львівського державного університету імені Івана Франка, Роман Михайлович Чайка, розкопав давньоруське городище у селі Листвин.
Багато відомостей про виникнення, розвиток і роль міст ми одержуємо з давньоруських літописів, які збереглися до нашого часу. Однак про городище Листвин ніяких відомостей немає у літописах. Це можна пояснити тим, що городище стояло не на основних торговельних шляхах і не знаходилось на кордоні, тому напевно, і не відігравало особливої ролі у політичному і економічному житті Київської Русі.
Якщо взяти сучасну територію села Листвин, то давньоруське городище знаходиться на відстані 1 км. від села на північний схід від села, а там де зараз сучасне поселення був ліс. Городище знаходиться на виступі гори, що піднімається на 35 м. над рівнем полів,які його оточують. Городище складається з потрійних поясів ровів і валів, які складають систему оборонних споруд. Центральна частина – дитинець, має трикутоподібну форму. 
Вал дитинця піднімається з внутрішньої сторони до 4 – 10 метрів, а зовнішньої – не менше 15 метрів. Не важко уявити, що стрімки схили горба захищали городище з півночі та півдня, а вали та рови захишали його із сходу та заходу.
Ми вирішили розпитати про городище у відомої людини, нашого села – Корнійчука Володимира Прокоповича. За словами Володимира Прокоповича, Листвинське городище було найбільше і найрозвинутіше в окрузі. Це підтверджують знахідки, які були знайдені під час розкопів. На дослідженій площі відкрито більше десяти напівземлянкових і господарських будівель. Житла були прямокутні однокімнатні. Крім жител, виявлено також майстерні 
по виплавці заліза. В будівлях знаходилась піч, складена із кусків каменю. У житлах і за їх межами виявлено численні предмети господарського призначення – глиняний посуд, виготовлений на гончарному крузі і прикрашений вглибленим орнаментом, залізні ножі, пряжки, шпори, чересла для плугів, а також глиняні і шиферні пряслиці. Знайдено також зброю – наконечники стріл і списів, фрагменти меча та піхів. З ювелірних речей тут знайдено бусини, бронзові кільця та пластини.
В околицях села знайдено три римських срібних динарії, що походять з ІІ століття н. е. і свідчать про зв’язки тогочасних жителів цих околиць з далекими країнами. А також у сім’ї Антонюк, було знайдено мідну сокиру, яка в них залишилася до тепер.
Отже, на основі цих досліджень можна зробити висновок, що городище біля села Листвин було великим містом. Його жителі займалися землеробством, розведенням домашніх тварин, 
полювання. Ми можемо впевнено сказати, що високого рівня досягло гончарне, залізоробне і ювелірне ремесло. Однак сама історія археологічних досліджень листвинського городища невелика, хочеться надіятися, що вони будуть продовжуватися, що майбутні експедиції знайдуть цікаві відповіді і на інші питання.
Історія Листвинського городища назавжди відіб'ється в пам'яті жителів Листвина тому, що городище найбільша визначна пам'ятка нашого села!
